- головна (сайт)- - головна (словник)- - дружній сайт -

 

 

 

ЮАНЬ – грошова одиниця Китайської Народної Республіки, поділяється на 100 финів.

ЮВЕЛІРНИЙ (від голл. juwelier – ювелір) – 1) Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2) Переносно – продуманий до найдрібніших деталей; старанно, тонко оброблений.

ЮВЕЛІТ (від голл. juweel) – пластична маса, яку застосовують для виготовлення виробів, що імітують ріг, черепаху, янтар.

ЮВЕНАЛЬНИЙ (від лат. juvenalis – юний, юнацький) – статево незрілий.

ЮГУРТ, ЯГУРТ (тюрк.) – кисле молоко.

ЮЗ – букводрукуючий телеграфний апарат. Від прізвища англійського винахідника цього апарата Д. Юза.

ЮКА (ісп. yuca, з індіан.) – рід вічнозелених рослин родини лілійних. Більшість – деревні рослини. Поширені переважно в Центральній і Південній Америці. З Ю. виготовляють мотузки, рибальські снасті тощо. Культивують як декоративну рослину.

ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР – див. Календар.

ЮНГА (нім. Junge, букв. – юнак) – підліток, який виконує на кораблі обов’язки матроса і навчається морської справи.

ЮНІОР (від лат. junior – молодий, юний) – спортсмен віком 18 – 20 років, учасник змагань у своїй віковій групі.

ЮНКЕР (від нім. Junker – молодий дворянин) – 1) В колишній Пруссії, пізніше в Німеччині великий землевласник-дворянин. 2) В російській армії до середини 19 ст. унтер-офіцер з дворян. Пізніше Ю. називали вихованців військових училищ, що існували в 1864 – 1917 pp. для підготовки офіцерів. 3) Ю. флоту – звання, що існувало в російському дореволюційному флоті.

ЮНОНА [лат. Juno (Junonis)] – 1) В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2) Одна з найбільших малих планет.

ЮПІТЕР (лат. Juppiter) – 1) У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2) Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за віддаленням від Сонця. 3) В кінотехніці – електричний дуговий освітлювач, призначений для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні. 4) Глузливе прізвисько людини, що тримає себе неприступно, велично.

ЮРА, ЮРСЬКИЙ ПЕРІОД – другий період мезозойської ери геологічної історії Землі (див. Мезозой). Розпочався 195 млн. років тому, тривав 58 млн. років. Відклади цього періоду становлять юрську систему. Від наззи гір Юра в Західній Європі.

ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; ю-а особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді.

ЮРИСДИКЦІЯ [лат. jurisdictio, від jus (juris) – право і dico – проголошую] – повноваження давати правову оцінку фактам, розв’язувати правові питання.

ЮРИСКОНСУЛЬТ (від лат. jurisconsultus – правознавець) – постійний консультант з правових питань в установах, на підприємствах, в організаціях.

ЮРИСПРУДЕНЦІЯ (лат. jurisprudentia – знання права) – сукупність правових наук, правознавство. Вживається також для позначення теоретичної діяльності в галузі права й практики застосування права.

ЮРТА (тюрк. юрт) – переносне житло кочових і напівосілих народів Центральної і Середньої Азії.

ЮСТИРУВАТИ (від лат. Justus – правильний) – точно підганяти, регулювати, вивіряти прилад, механізм тощо.

ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство.

ЮТ (голл. hut) – кормова частина палуби корабля від грот-щогли або від кормової рубки до ахтерштевня.

ЮФЕРС (голл. juffers) – металевий або дерев’яний пристрій, яким натягують стоячий такелаж корабля.

ЮЮБА (араб.) – кущова або деревна рослина роду унабі. Поширена у тропічних і субтропічних країнах. Культурні форми Ю. мають їстівні плоди. Кора та корені містять багато дубильних речовин. Інша назва – китайський фінік.