- головна (сайт)- - головна (словник)- - дружній сайт -

 

 

 

ІНШОМОВНІ СЛОВА І ВИРАЗИ, ВЖИВАНІ В ЛАТИНСЬКОМУ НАПИСАННІ

 

AB ABSURDO лат. (аб абсурдо) – від нісенітниці. (Часто вживаний у геометрії спосіб доводити щось протилежним).

AB ANTIQUO лат. (аб антікво) – з давніх-давен, споконвіку.

AB HOC ET AB HAC лат. (аб гок ет аб гак) – до речі і не до речі; так і сяк; не до ладу.

AB INCUNABULIS лат. (аб інкунабуліс) – змалку, від сповиточку.

AB INITIO лат. (аб ініціо) – з початку.

AB IRATO лат. (аб ірато) – розгнівавшись; під гарячу руку.

AB JOVE PRINCIPIUM лат. (аб йове прінціпіум) – букв. «початок від Юпітера»; починати з найважливішого. Вергілій.

A BON CHAT BON RAT франц. (а бон ша бон ра) – букв. «на доброго кота – добрий щур»; трапила коса на камінь.

AB OVO лат. (аб ово) – букв. «від яйця»; від самого початку. Горацій.

ABSENS CARENS лат. (абсенс карене) – відсутній втрачає; відсутній сам завдає собі шкоди.

AB URBE CONDITA лат. (аб урбе кондіта) – від заснування міста (Рима), тобто від 753 р. до н. е.; від початку.

A CAPRICCIO італ. (а капріччо) – муз. за вподобанням виконавця.

ACCELERANDO італ. (аччелерандо) – муз. прискорюючи темп.

ACTORE NON PROBANTE REUS ABSOLVITUR лат. (акторе нон пробанте реус абсольвітур) – якщо обвинувачення не доведено, то відповідача звільняють.

AD ACTA лат. (ад акта) – букв, «до актів»; відкласти до справ, у справу.

A DATO італ. (а дато) – від зазначеного в документі дня.

AD AUGUSTA PER ANGUSTA лат. (ад августа пер ангуста) – букв. «до високого через вузьке»; високої мети досягають, подолавши великі труднощі. Гюго.

AD CALENDAS GRAECAS лат. (ад календас грекас) – букв. «до грецьких календ» (яких у греків не було); на невизначено довгий термін.

ADDIO! італ. (аддіо) – прощай! прощавайте!

AD EXEMPLUM лат. (ад екземплюм) – на зразок.

AD HOC лат. (ад гок) – букв. «до цього»; для цього випадку, для цієї мети.

AD HOMINEM лат. (ад гомінем) – стосовно людини; про те, що звернене до почуттів, а не грунтується на об’єктивних даних.

AD HONORES лат. (ад гонорес) – заради шани, гонору.

A DIE лат. (а діе) – від сьогодні.

AD INFINITUM лат. (ад інфінітум) – без кінця, нескінченно.

A DISCRETION франц. (а діскресьйон) – на розсуд; без попередньо виробленої умови, досхочу.

AD LIBITUM лат. (ад лібітум) – як завгодно, за бажанням, на вибір.

AD LITTERAM лат. (ад літтерам) – буквально.

AD MANUS PROPRIAS лат. (ад манус пропріас) – до власних рук.

AD MODUM лат. (ад модум) – на зразок, подібно.

AD MULTOS ANNOS лат. (ад мультос аннос) – на довгі роки (побажання).

AD NOTAM лат. (ад нотам) – до відома.

AD NOTANDA лат. (ад нотанда) – слід узяти до уваги.

AD NOTATA лат. (ад нотата) – примітка.

AD PATRES лат. (ад патрес) – букв. «до предків (піти) »; померти.

AD PERPETUAM REI MEMORIAM лат. (ад перпетуам реі меморіам) – на вічну пам’ять про подію.

AD REFERENDUM лат. (ад референдум) – на розгляд, для доповіді.

AD REM лат. (ад рем) – до справи; по суті справи.

AD UNUM OMNES лат. (ад унум омнес) – усі до одного.

AD USUM лат. (ад узум) – для вживання.

AD USUM INTERNUM лат. (ад узум інтернум) – для внутрішнього вживання.

AD VALOREM лат. (ад вальорем) – за вартістю, відповідно до ціни.

ADVOCATUS DIABOLI лат. (адвокатус діаболі) – букв. «адвокат диявола»; завзятий обвинувач.

AD VOCEM лат. (ад воцем) – до речі (зауважити); щодо.

AEQUO ANIMO лат. (екво анімо) – букв. «спокійною душею»; тверезо, байдуже. Сенека.

AETERNUM VALE! лат. (етернум вале) – прощай навіки! Овідій.

AFFAIRE D’HONNEUR франц. (афер д’онер) – справа честі.

AFFETTUOSO італ. (аффеттуозо) – муз. ніжно, м’яко.

A FOND франц. (а фон) – грунтовно, досконало.

A FORCE DE FORGER ON DEVIENT FORGERON франц. (а форс де форже он дев’єн форжерон) – букв. «якщо битимеш молотом, станеш ковалем»; уміння досягають шляхом вправ.

A FORTIORI лат. (а фортіорі) – тим більше, і поготів.

AGITATO італ. (аджітато) – муз. піднесено, схвильовано.

A LA франц. (а ля) – подібний, на зразок.

A LA BONNE HEURE! франц. (а ля бон ер) – у добрий час!

A LA CARTE франц. (а ля карт) – букв. «за карткою»; про замовлення в ресторані страв на розсуд замовника.

A LA FIN DES FINS франц. (а ля фен де фен) – зрештою, кінець-кінцем.

A LA GUERRE COMME A LA GUERRE франц. (а ля гер ком а ля гер) – на війні, як на війні.

A LA HATE франц. (а ля ат) – нашвидкоруч, абияк.

A LA LANTERNE! франц. (а ля лянтерн) – на ліхтар! (Вигук, з яким французький народ вішав контрреволюціонерів під час Великої французької революції).

A LA LETTRE франц. (а ля летр) – буквально.

A LA LONGUE франц. (а ля льонт) – тривалий час.

A LA MINUTE франц. (а ля мінют) – швидко, зараз же; хвилина в хвилину.

A LA MODE франц. (а ля мод) – модно.

ALEA JACTA EST лат. (алеа якта ест) – букв. «жереб кинуто»; важливе або сміливе рішення прийнято. Юлій Цезар.

AL FINE італ. (аль фіне) – муз. до кінця.

ALIAS лат. (аліас) – інакше; іншим часом, в іншому місці.

A LIE HAS NO LEGS англ. (е лай хез ноу легз) – брехня не має ніг; брехнею далеко не заїдеш.

A LIMINE лат. (а ліміне) – букв. «з порога»; відразу.

A LINEA лат. (а лінеа) – з нового рядка.

A LIVRE OUVERT франц. (а лівр увер) – букв. «по розкритій книзі»; без підготовки, одразу (про переклад з іноземної мови або читання нот та гру на інструменті). ALLENTANDO італ. (аллентандо) – муз. затримуючи, уповільнюючи.

ALLER ET RETOUR франц. (але е ретур) – туди й назад (про квиток на проїзд).

ALLONS! франц. (альон) – нумо! ходімо!

ALLONS, ENFANTS DE LA PATRIE! франц. (альон-з-анфан де ля патрі) – «вперед, діти вітчизни!» (Початок «Марсельєзи»).

ALL RIGHT! англ. (ол райт) – усе гаразд!

ALTERA PARS лат. (альтера парс) – друга (супротивна) сторона.

ALTER EGO лат. (альтер его) – букв. «друге я»; людина, настільки близька до когось способом мислення та ін. рисами, що може цілком його замінити. Засвідчено в Діогена, який приписує цей вираз Зенону.

ALTERNAMENTE італ. (альтернаменте) – муз. поперемінно, почергово.

AMBO MELIORES лат. (амбо меліорес) – букв. «обидва кращі»; один одного вартий.

A MERVEILLE франц. (а мервей) – чудово, досконало.

AMICUS CERTUS IN RE INCERTA CERMITUR лат. (амікус цертус ін ре інцерта цернітур) – букв. «надійного друга пізнають у ненадійній справі»; в лиху годину узнаєш вірну людину. Енній.

AMICUS HUMANI GENERIS лат. (амікус тумані генеріс) – друг роду людського.

AMICUS PLATO, SED MAGIS AMICA (EST) VERITAS лат. [амікус плято, сед магіс аміка (ест) верітас] – Платон – приятель, але істина – більший друг; правда – найбільше добро. Аммоній Сакс.

AMOR OMNIA VINCIT лат. (амор омніа вінціт) – кохання все здолає. Вергілій. AMOROSO італ. (аморозо) – муз. ніжно, пристрасно, любовно.

ANGUIS IN HERBA лат. (ангуїс інгерба) – букв. «гадюка в траві» (про приховану небезпеку).

ANIMUS INJURIANDI лат. (анімус ін’юріанді) – намір образити.

ANNI CURRENTIS лат. (анні куррентіс) – цього року.

ANNO PASSATO лат. (анно пассато) – минулого року.

ANTE FACTUM лат. (анте фактум) – букв. «до факту»; перед тим, як щось відбулось.

ANTE OMNIA лат. (анте омніа) – передусім, насамперед.

ANTIQUO MODO, ANTIQUO MORE лат. (антікво модо, антікво море) – давнім звичаєм. A PEU PRÉS франц. (а пе пре) – майже, приблизно.

A POSSE AD ESSE лат. (а поссе ад ессе) – від можливого до дійсного; на підставі можливого судити про дійсне.

A PRIMA VISTA італ. (а пріма віста) – муз. з першого погляду; без підготовки (співати або грати з листа).

A PROPOS франц. (а пропо) – до речі.

A PROPOS DE BOTTES франц. (а пропо де бот) – букв. «до речі, про чоботи»; без усякого приводу, ні з того, ні з сього.

AQUA VITAE лат. (аква віте) – букв. «вода життя»; горілка, оковита.

AQUAE ET IGNIS INTERDICTIO, HOC EST EXILIUM лат. (акве ет ігніс інтердікціо, гок ест екзіліум) – заборона користуватись вогнем і водою – це є вигнання.

A QUATRE MAINS франц. (а катр мен) – муз. в чотири руки.

ARBITER ELEGANTIAE (ELEGANTIARUM) лат. [арбітер елеганціе (елеганціарум)] – законодавець у ділянці вишуканого, витонченого.

ARDUA MOLIMUR, SED NULLA, NISI ARDUA, VIRTUS лат. (ардуа молімур, сед нулля, візі ардуа, віртус) – ми боремося з труднощами; але доблесть завжди є важкою. Овідій.

ARGENT COMPTANT франц. (аржан контан) – готівкою, готові гроші.

ARGUMENTA PONDERANTUR, NON NUMERANTUR лат. (аргумента пондерантур, нон нумерантур) – докази оцінюють за їхнім значенням, (а) не за кількістю.

ARGUMENTUM AD HOMINEM лат. (аргументум ад гомінем) – букв. «доказ стосовно людини»; доказ, що грунтується не на об’єктивних даних, а розрахований на почуття того, кого переконують.

ARGUMENTUM AD REM лат. (аргументум ад рем) – аргумент, що грунтується на дійсних обставинах справи.

ARGUMENTUM BACULINUM лат. (аргументум бакулінум) – букв. «паличний доказ»; переконування насильством.

ARGUMENTUM EX SILENTIO лат. (аргументум екс сіленціо) – доказ, що виводиться із замовчування.

A RIVEDERCI! італ. (а ріведерчі) – до побачення!

ARS EST CELARE ARTEM лат. (арс ест целяре артем) – справжнє мистецтво полягає в тому, щоб зробити його непомітним.

ARS LONGA, VITA BREVIS лат. (арс льонга, віта бревіс) – мистецтво довговічне, а життя (людини) коротке. Гіппократ.

ARTES LIBERALES лат. (артес лібералес) – вільні (благородні) мистецтва (середньовічна назва семи світських наук: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики).

ASINUS ASINUM FRICAT лат. (азінус азінум фрікат) – букв. «осел об осла треться»; дурень дурня вихваляє.

ASSAI італ. (ассай) – муз. досить, годі.

A TOUT PRIX франц. (а ту прі) – за всяку ціну; що б то не стало.

AU COURANT франц. (о куран) – в курсі якоїсь справи.

AUDACES FORTUNA JUVAT лат. (авдацес фортуна юват) – сміливим доля сприяє. Вергілій.

AUDIATUR ET ALTERA PARS лат. (авдіатур ет альтера парс) – треба вислухати й другу (протилежну) сторону.

AU FOND франц. (о фон) – по суті, власне кажучи.

AUF WIEDERSEHEN! нім. (ауф відерзеен) – до побачення!

AU NATUREL франц. (о натюрель) – в природному вигляді, як створила природа.

AUREA MEDIOCRITAS лат. (авреа медіокрітас) – букв. «золота середина». Про напрям думок (поведінку) людини, що уникає крайнощів, віддає перевагу помірності (звичайно іронічно). Горацій.

AU REVOIR! франц. (о ревуар) – до побачення!

AURORA MUSAE AMICA лат. (аврора музе аміка) – Аврора (богиня ранкової зорі) – подруга муз; ранішній час найбільш сприятливий для занять мистецтвами і науками.

AUT-AUT лат. (аут-аут) – або-або.

AUT CEASAR, AUT NIHIL лат. (аут цезар, аут нігіль) – букв. «або Цезар, або нічого»; все або нічого; або здобути, або дома не бути.

AUT VINCERE, AUT MORI лат. (аут вінцере, аут морі) – перемогти або вмерти; хоч пан, хоч пропав.

AUX ARMES! франц. (о-з-арм) – до зброї!

AVE CAESAR, MORITURI TE SALUTANT! лат. (аве цезар, морітурі те салютант) – «Живи, Цезарю, на страту роковані тебе вітають!» – цими словами вітали римського імператора гладіатори, виходячи на арену.

AVIS RARA лат. (авіс рара) – букв. «рідкісний птах»; рідкість, феномен.

A VOCE SOLA італ. (а воче соля) – муз. на один голос.

AVOIR LA MAIN DANS LA PATE франц. (авуар ля мен дан ля пат) – букв. «сунути руку в тісто»; взяти особисту участь, втрутитися у щось.

A VOL D’OISEAU франц. (а воль д’уазо) – букв. «з (висоти) пташиного льоту»; зверхньо.

BABY англ. (бейбі) – немовля, мала дитина; лялька.

BASTA COSI! італ. (баста козі) – досить! доволі!

BELAMI франц. (бель амі) – щирий приятель.

BEL ESPRIT франц. (бель еспрі) – дотепна людина.

BELLUM OMNIUM CONTRA OMNES лат. (беллюм омніум контра омнес) – війна всіх проти всіх (афоризм англ. філософа 17 ст. Т. Гоббса).

BENE лат. (бене) – добре, гаразд.

BENE MERITUS лат. (бене мерітус) – заслужений.

BIEN франц. (б’єн) – добре, гаразд.

BIEN ENTENDU франц. (б’єн антандю) – само собою зрозуміло.

BIEN FAIRE ET LAISSER DIRE франц. (б’єн фер є лесе дір) – добре чинити й не зважати на те, що говорять.

BIEN OU RIEN франц. (б’єн у р’єн) – добре або ніяк.

BIS DAT QUI CITO DAT лат. (біс дат кві ціто дат) – двічі дає, хто швидко дає.

BIS REPETITA PLACENT лат. (біс репетіта пляцент) – двічі повторене сподобається. Горацій.

BONA FIDE лат. (бона фіде) – щиросердно, добросовісно.

BON GRÉ MAL GRÉ франц. (бон гре маль гре) – рад-не-рад, хоч-не-хоч.

BONHOMME франц. (боном) – простак, дивак, добряча душа.

BONJOUR! франц. (бонжур) – добридень!

BON MOT франц. (бон мо) – гостре слівце.

BONNE MINE AU MAUVAIS JEU франц. (бон мін о мове же) – добра міна під час поганої гри; невдоволена людина вдає, що все гаразд.

BON SOIR! франц. (бон суар) – добрий вечір!

BONUM PUBLICUM лат. (бонум публікум) – громадське добро.

BONUS PATER FAMILIAS лат. (бонус патер фаміліас) – букв. «добрий батько родини»; добрий господар.

BREVI MANU лат. (бреві ману) – букв. «короткою рукою»; без формалізму, швидко.

BREVITER лат. (бревітер) – коротко кажучи, прямо.

ÇA DEPEND франц. (са депан) – зважаючи на обставини.

CAECA INVIDIA EST лат. (цека інвідіа ест) – ревнощі сліпі.

CAETERIS PARIBUS лат. (цетеріс парібус) – за інших рівних умов.

ÇA IRA франц. (са іра) – все буде гаразд. (Приспів і назва відомої революційної пісні часів Французької буржуазної революції).

CALMATO італ. (кальмато) – муз. спокійно.

CAUSE CÉLÉBRE франц. (коз селебр) – сенсаційна судова справа.

CAVEANT CONSULES! лат. (кавеант консулес) – букв. «хай консули будуть пильні!»; стережіться, будьте передбачливі.

CENSEO CARTHAGINEM ESSE DELENDAM лат. (цензео картагінем ессе делендам) – «Я вважаю, що Карфаген мусить бути зруйнований» – слова, якими Катон закінчував кожну свою промову в римському сенаті.

CESSANTE CAUSA CESSAT EFFECTUS лат. (цессанте кауза цессат еффектус) – з припиненням причини припиняється дія.

C’EST LA GUERRE! франц. (се ля гер) – це – війна! така війна!

C’EST LA VIE! франц. (се ля ві) – таке життя!

C’EST LE MOT франц. (се ле мо) – букв. «ось воно, слово»; саме так, точний вираз.

CHACUN A SON GOUT франц. (шакен а сон гу) – у кожного свій смак; кожний діє на власний розсуд.

CHARGÉ D’AFFAIRES франц. (шарже д’афер) – повірений у справах; особа, яка заступає посла, коли він відсутній.

CHARMANT! франц. (шарман) – чудово! прекрасно!

CHER AMI! франц. (шер амі) – дорогий друже! (Формула звертання).

CHERCHER MIDI A QUATORZE HEURES франц. (шерше міді а каторз ер) – шукати вчорашнього дня. Вольтер.

CHERCHEZ LA FEMME! франц. (шерше ля фам) – «шукайте жінку!»; в ній, певно, суть. А. Дюма-батько.

CHEVALIER D’INDUSTRIE франц. (шевальє д’ендюстрі) – лицар спритності; аферист, пройдисвіт.

CHEVALIER SANS PEUR ET SANS REPROCHE франц. (шевальє сан пер є сан репрош) – безстрашний і благородний лицар.

CHI LO SA? італ. (кі льо са) – хто знає?

CI-DEVANT франц. (сі-деван) – попередній, колишній, що колись так звався.

CIRCULUS VITIOSUS лат. (ціркулюс віціозус) – порочне коло. (Логічна помилка, яка полягає в тому, що положення, яке саме потребує доведення, визнається доведеним і лягає в основу міркування).

CITATO LOCO лат. (цітато льоко) – у згаданому місці (книги, документа).

CITO лат. (ціто) – швидко. (Пишуть на медичних рецептах, коли треба виконати їх терміново).

COACTUS TAMEN VOLUI лат. (коактус тамен волюі) – будучи змушений, я все-таки висловив волю.

COGITO, ERGO SUM лат. (когіто, ерго сум) – я мислю, отже я існую. Декарт.

COGNATA VOCABULA REBUS лат. (когната вокабуля ребус) – слова, що відповідають вчинкам.

COGNOSCE TE IPSUM лат. (когносце те іпсум) – пізнай самого себе.

COMME CI, COMME CA франц. (ком сі, ком са) – так собі; ледь-ледь.

COMMEDIA DELL’ARTE італ. (коммедіа дель арте) – комедія масок (вид італійського народного театру, що виник у середині 16 ст. і став основою для розвитку професіонального театрального мистецтва Італії).

COMPARAISON N’EST PAS RAISON франц. (компарезон не па резон) – порівняння – не доказ.

COMPTE RENDU франц. (копт рандю) – звіт, доповідь.

CON AFFETTO італ. (кон аффетто) – муз. з почуттям.

CON AMORE італ. (кон аморе) – муз. з любов’ю.

CON BRIO італ. (кон бріо) – муз. жваво, із запалом.

CONDITIO SINE QUA NON лат. (кондіціо сіне ква нон) – неодмінна умова, без якої не можна щось зробити.

CON ESPRESSIONE італ. (кон еспрессьйоне) – муз. виразно.

CON FORZA італ. (кон форца) – муз. сильно.

CON FUOCO італ. (кон фуоко) – муз. з вогнем.

CONSENSUS FACIT LEGEM лат. (консенсус фаціт легем) – згода творить право.

CONSENSUS OMNIUM лат. (консенсус омніум) – згода всіх.

CONSPIRATION DE SILENCE франц. (конспірасьйон де сілянс) – змова мовчання.

CONSUETUDO EST ALTERA NATURA лат. (консветудо ест альтера натура) – звичка – друга натура. Ціцерон.

CONTRA BONOS MORES лат. (контра бонос морес) – букв. «проти добрих звичаїв»; аморально.

CONTRADICTIO IN ADJECTO лат. (контрадікціо ін ад’єкто) – внутрішнє протиріччя у визначенні чого-небудь, напр., сухий туман.

CONTRA SPEM SPERO лат. (контра спем сперо) – всупереч надії сподіваюсь.

CON TUTTA FORZA італ. (кон тутта форца) – муз. щосили, якнайгучніше.

CORAM POPULO лат. (корам попульо) – прилюдно.

CORPUS DELICTI лат. (корпус делікті) – букв. «тіло злочину»; речовий доказ злочину.

CORPUS JURIS CIVILIS лат. (корпус юріс цівіліс) – зведення римських законів, видане за візантійського імператора Юстініана (6 ст.) й відоме під назвою «Кодекс Юстініана». CORRIGENDA лат. (коррігенда) – список поправок (виправлень).

COULEUR LOCALE франц. (кульор льокаль) – місцевий колорит; характер, відтінок, своєрідність.

COUP DE FOUDRE франц. (ку де фудр) – букв. «удар грому»; любов з першого погляду; незвичайний, раптовий випадок.

COUP DE GRACE франц. (ку де грас) – букв. «удар з жалю»; смертельний удар, що кладе край мукам.

COUP DE MAITRE франц. (ку де метр) – майстерний прийом.

COUP D’ÉTAT франц. (ку д’єта) – державний переворот.

COUP DE THÉATRE франц. (ку де театр) – театральний ефект; несподівана пригода.

COÛTE QUE COÛTE франц. (кут ке кут) – будь-що-будь.

CRESCIT SUB PONDERE VIRTUS лат. (кресціт суб пондере віртус) – переслідувана доблесть зростає.

CUI BONO? лат. (куі боно) – кому на користь? у чиїх інтересах?

CULPA LEVIS лат. (кульпа левіс) – невелика провина, маленький гріх.

CUM GRANO SALIS лат. (кум грано саліс) – букв. «з дрібкою солі»; з іронією, глvзливo. Пліній Старший.

CUM PRINCIPIA NEGANTE NON EST DISPUTANDUM лат. (кум прінціпіа неганте нон ест діспутандум) – з тим, хто заперечує (відкидає) основи, немає чого сперечатися.

CUM TACENT, CLAMANT лат. (кум тацент, клямант) – букв. «коли мовчать, кричать»; їхнє мовчання – гучний крик; красномовне мовчання. Ціцерон.

CURRENTE CALAMO лат. (курренте калямо) – швидким пером; писати щось швидко і не дуже обдумано.

CURRICULUM VITAE лат. (куррікулюм віте) – життєпис, короткі відомості з життя якої-небудь особи.

D’ACCORD! франц. (д’акор) – гаразд! нехай і так!

DA IST (LIEGT) DER HUND BEGRABEN! нім. [да іст (лігт) дер хунд беграбен] – букв. «ось де зарито собаку!»; ось де розв’язка незрозумілого; про це йдеться.

DAL SEGNO італ. (даль сеньйо) – муз. від знака. (Знак на нотах, що вказує на потребу повторення п’єси від певного місця).

DE BONNE GRACE франц. (де бон грас) – охоче, залюбки.

DE DATO лат. (де дато) – з дня, коли видано документ.

DEDUCTIO AD ABSURDUM лат. (дедукціо ад абсурдум) – безглуздий висновок.

DE GUSTIBUS NON (EST) DISPUTANDUM лат. [де густібус нон (ест) діспутандум] – про смаки не сперечаються.

DE LANA CAPRINA лат. (де ляна капріна) – букв. «за козячу вовну»; через дрібницю сперечатися. Горацій.

DEL CERTO італ. (дель черто) – напевне.

DE LEGE FERENDA лат. (де леге ференда) – з погляду закону, в якому є потреба.

DE LEGE LATA лат. (де леге лята) – з погляду чинного закону; з погляду закону.

DELIBERATO італ. (деліберато) – муз. рішуче.

DELICTUM COMMISSIONIS, DELICTUM OMISSIONIS лат. (деліктум комміссіоніс, деліктум оміссіоніс) – правопорушення, що проявилося у вчиненні чого-небудь; правопорушення, що виявилося у невиконанні.

DE MORTUIS AUT BENE AUT MIHIL лат. (де мортуіс аут бене аут нігіль) – про мертвих або говорити добре, або мовчати.

DE NIHILO NIKSL лат. (де нігільо нігіль) – з нічого – ніщо. Лукрецій.

DE NOCTE CONSILIUM лат. (де нокте консіліум) – а ніч дасть пораду.

DE NOVO лат. (де ново) – знов; з початку.

DE OMNIBUS REBUS ET QUIBUSDAM ALIIS лат. (де омнібус ребус ет квібусдам алііс) – про все й деякі інші речі; розмова без певного плану.

DE PLANO лат. (де пляно) – легко, без особливих труднощів.

DE PRINCIPIIS NON EST DISPUTANDUM лат. (де прінціпііс нон ест діспутандум) – про принципи не сперечаються.

DE PUBLICIS лат. (де публіціс) – про публічні (громадські) справи.

DER LANGEN REDE KURZER SINN нім. (дер лянген реде курцер зінн) – короткий зміст довгої промови.

DER MOHR HAT SEINE ARBEIT GETAN, DER MOHR KANN GEHEN нім. (дер мор гат зайне арбайт гетан, дер мор канн геен) – мавр зробив своє, мавр може йти. (Вживається для характеристики бездушного ставлення до того, чиїх послуг більше не потребують). Шіллер.

DERNIER COUP DE MAIN франц. (дерньє ку де мен) – останнє прикладення руки; завершення якогось твору.

DER WUNSCH IST DES GEDANKENS VATER нім. (дер вунш іст дес геданкенс фатер) – бажання є батько думки.

DESIDERATA лат. (дезідерата) – букв. «бажане»; 1) чиїсь побажання чи наміри; 2) предмети, книжки, потрібні для поповнення якоїсь колекції, бібліотеки.

DE TE FABULA NARRATUR лат. (де те фабуля нарратур) – про тебе у казці сказано; про тебе мова.

DETTO італ. (детто) – названий, вище згаданий.

DEUS EX MACHINA лат. (деус екс махіна) – бог з машини; у грецьких і римських трагедіях бог, що несподівано з’являвся на сцені за допомогою захованої за лаштунками машини і розв’язував дію. Звідси – несподівана, але вчасна, доречна поява когось.

DE VISU лат. (де візу) – на власні очі, як очевидець.

DICTUM ACERBUM лат. (діктум ацербум) – гірка правда.

DIES AD QUEM лат. (діес ад квем) – кінцевий момент строку.

DIES A QUO лат. (діес а кво) – початковий момент строку.

DIES CERTUS AH ET CERTUS QUANDO лат. (діес цертус ан ет цертус квандо) – строк, про який відомо, що він настане і відомо, коли саме настане.

DIFFERENTIA SPECIFICA лат. (діфференціа спеціфіка) – видова відмінність. (Термін формальної логіки).

DILIGENTIA QUAM IN REBUS SUIS лат. (ділігенціа квам ін ребус суіс) – турбота як про свої справи.

DISCORDIA RES MAXIMAE DILABUNTUR лат. (діскордіа рес максіме ділябунтур) – через незгоду і найбільші (найважливіші) справи гинуть.

DIXI! лат. (діксі) – я сказав! (Вживається як заключна формула в значенні: все необхідне сказано, більше говорити нема про що).

DIXI ET ANIMAM LEVAVI лат. (діксі ет анімам леваві) – сказав і полегшив цим душу.

DOCENOO DISCIMUS лат. (доцендо дісцімус) – навчаючи, ми самі вчимося. Сенека.

DOLCISSIMO італ. (дольчіссімо) – муз. дуже ніжно.

DOLOROSO італ. (дольорозо) – муз. журливо, жалібно.

DO UT DES лат. (до ут дес) – даю, щоб ти дав. (Формула римського права).

DO UT DES; DO UT FACIAS; FACIO UT DES; FACIO UT FACIAS лат. (до ут дес; до ут фаціас; фаціо ут дес; фаціо ут фаціас) – даю, щоб ти дав; даю, щоб ти зробив; роблю, щоб ти дав.; роблю, щоб ти зробив.

DU CHOC DES OPINIONS JAILLIT LA VÉRITÉ франц. (дю шок де-з-опіньйон жайї ля веріте) – боротьба думок породжує істину. DUE VOLTE італ. (дуе вольте) – муз. двічі.

DULCE ET DECORUM EST PRO PATRIA MORI лат. (дульце ет декорум ест про патріа морі) – солодко й почесно вмерти за батьківщину. Горацій.

DUM SPIRO, SPERO лат. (дум спіро, сперо) – доки дихаю – сподіваюсь. Овідій.

DUOBUS CERTANTIBUS TERTIUS GAUDET лат. (дуобус цертантібус терціус гаудет) – коли двоє б’ються, радіє (дістає вигоду) третій.

DUO QUUM FACIUNT IDEM, NON EST IDEM лат. (дуо куум фаціунт ідем, нон ест ідем) – коли двоє роблять те саме, то це вже не є те саме; одна робота, а наслідки різні. Теренцій.

DURA LEX, SED LEX лат. (дура лекс, сед лекс) – суворий закон, та все ж закон.

DURA NECESSITAS лат. (дура нецессітас) – доконечна потреба.

DURO італ. (дуро) – муз. суворо, грубо.

DU SUBLIME AU RIDICULE IL N’Y A QU’UN PAS франц. (дю сюблім о рідікюль іль нья кеи па) – букв. «від великого до смішного – один крок»; серйозне часто чергується з смішним; легко потрапити з однієї крайності в іншу.

ECCE HOMO! лат. (екце гомо) – от людина!

EDITION DE LUXE франц. (едісьйон де люкс) – розкішне видання.

EDITIO PRINCEPS лат. (едіціо прінцепс) – перше видання.

EJUS EST NOLLE QU! POTEST VELLE лат. (еюс ест нолле кві потест велле) – висловити небажання може той, хто має право висловити бажання.

EMBARRAS DE RICHESSES франц. (анбара де рішес) – труднощі у виборі чогось; всього стільки, що не знаєш, на чому спинитись.

EN ARRIERE! франц. (ан ар’єр) – назад!

EN AVANT! франц. (ан аван) – вперед!

EN BLOC франц. (ан бльок) – цілком, у цілому; не вдаючись у подробиці (до подробиць).

EN DÉTAIL франц. (ан детай) – докладно, вроздріб.

EN FAMILLE франц. (ан фамій) – по-родинному, по-сімейному.

ENFANT TERRIBLE франц. (анфан терібль) – букв. «жахлива дитина»; 1) дитина, яка відтворює почуте так, що червоніють дорослі; 2) людина, поведінка якої жахає всіх.

EN FLAGRANT DÉLIT франц. (ан флягран делі) – на місці злочину.

EN GRAND франц. (ан гран) – у великих розмірах; не обмежуючись.

EN GRANDES LIGNES франц. (ан гранд лінь) – у головних рисах.

EN GROS франц. (ан гро) – загалом, у загальних рисах.

EN PASSANT франц. (ан пасан) – мимохідь; між іншим.

ENTENTE; CORDIALE франц. (антант кордіаль) – сердечна згода.

EN TOUT CAS франц. (ан ту ка) – на всяк випадок, для всього.

EN TOUTES LETTRES франц. (ан тут летр) – без скорочень, без іносказання (алегорії), одверто назвати речі своїми іменами.

ENTRÉE франц. (антре) – вхід.

ENTRE NOUS, ENTRE NOUS SOIT DIT франц. (антр ну, антр ну суа ді) – між нами, між нами будь сказано.

ENTREZ! франц. (антра) – входьте!

EO IPSO лат. (ео іпсо) – тим самим, внаслідок цього, на підставі цього.

EPPUR SI MUOVE! італ. (еппур сі муове) – а все-таки вона обертається! (Вигук, що приписують великому італійському астроному й фізику Галілео Галілею). Вживають, щоб підкреслити: 1) рух вперед, розвиток суспільної думки; 2) непохитну впевненість у чомусь.

ERGO лат. (ерго) – отже, тому, внаслідок цього.

ERRARE HUMANUM EST лат. (ерраре гуманум ест) – помилятися властиво людині.

ERRATA лат. (еррата) – помилки.

ERROR FACTI, ERROR JURIS лат. (еррор факті, еррор юріс) – помилка у факті, помилка в праві.

ES IST EINE ALTE GESCHICHTE, DOCH BLEIBT SIE IMMER NEU нім. (ес іст айне альте гешіхте, дох блайбт зі імер ной) – це стара історія, але вона завжди лишається новою. Гейне.

ESPRESSIVO італ. (еспрессіво) – муз. виразно.

ESPRIT DE COMBATIVITÉ франц. (еспрі де комбатівіте) – бойове завзяття.

ESPRIT FORT франц. (еспрі фор) – букв. «сильний розум»; розумна, прониклива людина; вільнодумець.

ET CAETERA лат. (ет цетера) – і так далі, та інше.

EVVIVA! італ. (еввіва) – хай живе!

EX ABRUPTO лат. (екс абрупто) – одразу, раптово, зненацька, без підготовки.

EX ADVERSO лат. (екс адверсо) – доказ від протилежного, спосіб виведення доказу із супротивного положення.

EX AEQUO ET BONO лат. (екс екво ет боно) – по справедливості і доброті, а не за формальним законом.

EX CATHEDRA лат. (екс катедра) – з кафедри; особливо авторитетно, незаперечно.

EXEGI MONUMENTUM AERE PERENNIUS лат. (егзегі монументум ере перенніус) – я спорудив пам’ятник, тривкіший за сталь. Горацій.

EX NIHILO NIHIL лат. (екс нігільо нігіль) – з нічого – ніщо; з нічого нічого не виходить.

EX OFFICIO лат. (екс оффіціо) – за посадою, з обов’язку.

EXPERIMENTIA EST OPTIMA RERUM MAGISTRA лат. (експеріменціа ест оптіма рерум магістра) – досвід – кращий учитель.

EXPLICITE лат. (експліціте) – розгорнуто, зрозуміло.

EXPRESSIS VERBIS лат. (експрессіс вербіс) – у точних виразах.

EX TEMPORE лат. (екс темпоре) – одразу ж, без підготовки, не готуючись.

EX UNGUE LEONEM лат. (екс унгве леонем) – за кігтем лева (пізнають); видно птаха за його польотом.

EX UNITATE VIRES лат. (екс унітате вірес) – в єднанні – сила.

FACTA CONCLUDENTIA лат. (факта конклюденціа) – факти, з яких можна зробити правовий висновок (конклюдентні факти).

FACETO італ. (фачето) – муз. жартівливо, весело.

FAÇON DE PARLER франц. (фасон де парле) – манера висловлюватись.

FAIR PLAY англ. (фейр плей) – букв. «чесна, правильна гра»; справедливі умови у будь-якій справі.

FAIT ACCOMPLI франц. (фе-т-акомплі) – доконаний факт.

FAS EST ET AB HOSTE DOCERI лат. (фас ест ет аб госте доцері) – вчитися можна й у ворога.

FATO MAJOR PRUDENTIA лат. (фато майор пруденціа) – здоровий глузд цінніший за випадок.

FAUTE DE MIEUX франц. (фот де мйо) – за відсутністю (через відсутність) кращого.

FAUX PAS франц. (фо па) – хибний крок, помилка, недоречний вчинок.

FECI QUOD POTUI, FACIANT MELIORA POTENTES лат. (феці квод потуі, фаціант меліора потентес) – я зробив, що міг, хто може, нехай зробить краще.

FECIT лат. (феціт) – зробив. (Напис на старовинних картинах після підпису художника).

FEMININUM лат. (фемінінум) – жіночий рід (у граматиці).

FERMO італ. (фермо) – муз. твердо, рішуче.

FEROCE італ. (фероче) – муз. дико, бурхливо.

FERRO ET IGNI лат. (ферро ет ігні) – букв. «залізом і вогнем»; вогнем і мечем.

FESTINA LENTE лат. (фестіна ленте) – букв. «поспішай поволі»; кваплячись, не роби необачних вчинків. Юлій Цезар.

FESTIVAMENTE італ. (фестіваменте) – урочисто, святково.

FIAT JUSTITIA, PEREAT MUNDUSI лат. (фіат юстіціа, переат мундус) – нехай здійсниться правосуддя, хоч би загинув світ!

FIAT LUX! лат. (фіат люкс) – хай буде світло!

FIDELIS ET FORTIS лат. (фіделіс ет фортіс) – вірний і сміливий.

FIDE, SED CUI VIDE лат. (фіде, сед куі віде) – довіряй, але дивись кому.

FINIS CORONAT OPUS лат. (фініс коронат опус) – кінець – ділу вінець.

FINITA LA COMMEDIA! італ. (фініта ля коммедіа) – букв. «виставу закінчено»; настав кінець, крах.

FLAGRANTE DELICTO лат. (флягранте делікто) – на місці злочину.

FLAGRANTE DELICTO COMPREHENSI лат. (флягранте делікто компрегензі) – спіймані на місці злочину.

FOLIO VERSO лат. (фоліо версо) – на наступній сторінці.

FOLIUM лат. (фоліум) – лист, сторінка.

FORTES FORTUNA ADJUVAT лат. (фортес фортуна ад’юват) – сміливим допомагає сама доля. Теренцій.

FRIENDS ARE THIEVES OF TIME англ. (френдз ар сівз ов тайм) – друзі – розкрадачі часу.

FUIT TROJA! лат. (фуіт троя) – букв. «була Троя!»; немає більше Трої. Вергілій.

FUOCOSO італ. (фуокозо) – муз. із запалом, з вогнем.

FURIOSO італ. (фуріозо) – муз. бурхливо, палко.

GAGE D’AMITIÉ франц. (гаж д’амісьє) – подарунок на знак приязні.

GAGE D’AMOUR франц. (гаж д’амур) – подарунок на знак любові.

GAJO італ. (гайо) – муз. весело, жваво.

GAUDEAMUS IGITUR, JUVENES DUM SUMUS лат. (гаудеамус ігітур, ювенес дум сумус) – будемо веселитися, доки ми молоді. (Початок середньовічної студентської пісні).

GENEROSO італ. (дженерозо) – муз. піднесено.

GENUS лат. (генус) – рід.

GIOCOSO італ. (джокозо) – муз. весело, грайливо.

GOOD BYE! англ. (гуд бай) – щасливо! (На прощання).

GRACILE італ. (грачіле) – муз. ніжно, делікатно.

GRAECA SUNT, NON LEGUNTUR лат. (грека сунт, нон легунтур) – не про нас написано.

GRANDE DAME франц. (гран дам) – букв. «велика пані»; жінка з витонченими, аристократичними манерами і такою ж зовнішністю.

GRANDIOSO італ. (грандіозо) – муз. велично.

GRAND MERCI! франц. (гран мерсі) – велике спасибі! дуже вдячний!

GRAND SEIGNEUR франц. (гран сеньєр) – великий пан, вельможа.

GRATIA GRATIAM PARIT лат. (граціа граціам паріт) – ласка породжує ласку.

GRATIAS AGO! лат. (граціас аго) – дякую!

GRATIS лат. (гратіс) – дурно, безплатно.

GROSSO MODO лат. (гроссо модо) – згруба, приблизно, наспіх.

GUARDA E PASSA італ. (гуарда є пасса) – букв. «подивись і йди далі»; не заглиблюйся в це; не затримуйся на цьому. Данте.

GUERRE A OUTRANCE франц. (гер а утранс) – війна до останнього.

GUTTA CAVAT LAPIDEM лат. (гутта кават ляпідем) – крапля довбає камінь.

HABEAS TIBI лат. (габеас тібі) – тримай при собі.

HABENT SUA FATA LIBELLI лат. (габент суа фата лібеллі) – і книжки мають свою долю. Теренціан Мавр.

HABITUÉ франц. (абітюе) – постійний гість, завсідник.

HAC ITUR AD ASTRA лат. (гак ітур ад астра) – ось стежка до слави.

HANDS OFF! англ. (хендс офф) – руки геть!

HANNIBAL ANTE PORTAS! лат. (ганнібаль анте портас) – Ганнібал біля воріт! Вираз, що означає небезпеку, яка нависла над державою. Тіт Лівій.

HAPPY END англ. (хеппі енд) – щасливий кінець (в художньому літературному творі або кінофільмі).

HE WHO PAYS THE PIPER CALLS THE TUNE англ. (хі ху пейс зе пайпер колз зе тюн) – хто сплачує сопілкареві, той і замовляє мелодію.

HIC SUNT LEONES лат. (гік сунт леонес) – букв. «тут леви» (так позначали на стародавніх картах невідомі країни).

HIGH LIFE англ. (хай лайф) – букв. «високе життя»; вищий світ, великосвітське товариство.

HISTORIA EST MAGISTRA VITAE лат. (гісторіа ест магістра віте) – історія є вчителька життя.

HOC FAC QUOD CRAS FIERI DE BET лат. (гок фак квод крас фіері дебет) – зроби сьогодні те, що маєш зробити завтра.

HOMINES DUM DOCENT DISCUNT лат. (гомінес дум доцент діскунт) – люди навчаючи учаться.

HOMO FABER лат. (гомо фабер) – людина – творець знарядь праці.

HOMO HOMINI LUPUS EST лат. (гомо гоміні люпус ест) – людина людині вовк. Плавт. (Вираз, що вживається для характеристики моралі експлуататорського суспільства).

HOMO SAPIENS лат. (гомо сапіенс) – людина як розумна істота.

HOMO SUM, HUMANI NIHIL A ME ALIENUM PUTO лат. (гомо сум, гумані шгіль а ме алієнум путо) – я людина, і ніщо людське мені не чуже. Теренцій.

HONORES MUTANT MORES лат. (гонорес мутант морес) – шана змінює звичаї. Плутарх.

HONORIS CAUSA лат. (гоноріс кауза) – букв. «заради шани»; за заслуги.

HONOS ALIT ARTES лат. (гонос аліт артес) – майстер любить славу.

HONOS HABET ONUS лат. (гонос габет онус) – пошана зобов’язує.

HONNI SOIT QUI MAL Y PENSE франц. (оні суа кі маль і панс) – нехай соромиться той, хто погано про це подумає.

HORS CONCOURS франц. (ор конкур) – поза конкурсом.

HORS LA LOI франц. (ор ля люа) – поза законом.

HUMANUM ERRARE EST лат. (гуманум ерраре ест) – людині властиво помилятися.

IBIDEM лат. (ібідем) – там же.

IDÉE FIXE франц. (іде фікс) – нав’язлива думка.

IDEM лат. (ідем) – те саме, так само, однаково.

IDEM PER IDEM лат. (ідем пер ідем) – те саме, за допомогою того самого; визначення через визначуване.

ID EST лат. (ід ест) – тобто.

IGNIS NON EXSTINGUITUR IGNE лат. (ігніс нон екстінгвітур ігне) – вогонь не гасять вогнем.

IGNORANTIA JURIS NEMINEM EXCUSAT лат. (ігноранціа юріс немінем екскузат) – незнання закону нікого не виправдовує (одне з основних положень римського права).

IL FAUT RECULER POUR MIEUX SAUTER франц. (іль фо рекюле пур мйо соте) – треба відступити, щоб дужче стрибнути.

IL N’Y A QU’UN PAS франц. (іль ні а кен па) – всього тільки один крок.

IMITANDO італ. (імітандо) – муз. наслідуючи.

IMPERIOSO італ. (імперйозо) – муз. владно, наказово.

IMPETUOSO італ. (імпетуозо) – муз. бурхливо, палко, гаряче.

IMPLICITE лат. (імпліціте) – приховано, неявно.

IMPROMPTU франц. (енпронтю) – експромт (музичний чи віршований твір, написаний без підготовки).

IN ABSTRACTO лат. (ін абстракто) – абстрактно, взагалі.

IN AQUA SCRIBIS лат. (ін аква скрібіс) – пишеш по воді; вилами по воді.

IN ARENA AEDIFICAS лат. (ін арена едіфікас) – будуєш на піску; зводиш повітряний замок.

IN BREVI лат. (ін бреві) – коротко, стисло.

IN CORPORE лат. (ін корпоре) – в повному складі.

INCREDIBILE DICTU лат. (інкредібіле дікту) – важко повірити, неймовірно.

INDE лат. (інде) – звідси, отже.

IN DEPOSITO лат. (ін депозіто) – на збереження.

INDEX LIBRORUM PROHIBITORUM лат. (індекс ліброрум прогібіторум) – перелік книг, заборонених духівництвом за середньовіччя.

IN EXTENSO лат. (ін екстенсо) – повністю, дослівно, цілком.

IN EXTREMIS лат. (ін екстреміс) – в останню хвилину, перед смертю.

IN FAVOREM лат. (ін фаворем) – на користь кого-небудь, на чиюсь користь.

IN FINE лат. (ін фіне) – в кінці, напр. в кінці сторінки, розділу і т. п.

IN LOCO лат. (ін льоко) – на місці.

IN MEDIAS RES лат. (ін медіас рес) – букв. «всередину речей»; в саму суть справи. Горацій.

IN NATURA лат. (ін натура) – в дійсності, насправді, в натурі.

IN OMNIBUS ALIQUID, IN TOTO NIHIL лат. (ін омнібус аліквід, ін тото нігіль) – всього потроху, а як підсумок – нуль.

IN OPTIMA FORMA лат. (ін оптіма форма) – у найкращій формі, за всіма правилами.

IN PACE лат. (ін паце) – мирно, в мирі, в спокої, спокійно.

IN PETTO італ. (ін петто) – букв. «в грудях»; в глибині душі; про себе; таємно.

IN PLENO лат. (ін плено) – в повному складі.

IN RE лат. (ін ре) – насправді.

IN RERUM NATURA лат. (ін рерум натура) – в природі речей.

IN SITU лат. (ін сіту) – на місці перебування.

IN SPE лат. (ін спе) – в надії, в майбутньому.

IN STATU NASCENDI лат. (ін стату насценді) – в стані зародження, в момент утворення.

IN STATU QUO ANTE лат. (ін стату кво анте) – без змін; все, як і раніше.

INTER ARMA SILENT LEGES лат. (інтер арма сілtнт легес) – під час війни (букв. – серед зброї) – закони мовчать. Ціцерон.

INTER ARMA TACENT MUSAE лат. (інтер арма тацент музе) – коли промовляє зброя, мовчать музи (тобто мистецтво і науки).

INTER CAECOS LUSCUS REX лат. (інтер цекос люскус рекс) – букв. «серед сліпців і одноокий є царем».

IN TOTO лат. (ін тото) – в цілому.

IN VINO VERITAS лат. (ін віно верітас) – букв. «істина в вині»; що у тверезого на думці, те у п’яного на язиці. Пліній Старший.

IPSE DIXIT лат. (іпсе діксіт) – букв. «сам сказав». (Посилання на незаперечний авторитет).

IPSO FACTO лат. (іпсо факто) – в силу самого факту.

IPSO JURE лат. (іпсо юре) – на підставі самого закону.

IS FECIT, CUI PRODEST лaт. (іс феціт, куі продест) – зробив той, кому це корисно, вигідно. Сенека.

ITEM лат. (ітем) – так само.

J’ACCUSE! франц. (ж’акюз) – я звинувачую! Е. Золя.

JACTA EST ALEA лат. (якта ест алеа) – жеребок кинуто.

JEU DE MOTS франц. (же де мо) – гра слів.

JEU D’ESPRIT франц. (жед’еспрі) – букв. «гра розуму»; дотепність.

JEUNESSE DORÉE франц. (жьонес доре) – золота (букв. – позолочена) молодь. (Презирлива назва багатої молоді, що веде паразитичний спосіб життя, байдикує).

JE VOUS PRIE франц. (же ву прі) – будь ласка, прошу.

JOUR FIXE франц. (жур фікс) – певний, визначений день; вечір для приймання гостей у призначений заздалегідь день тижня.

JURA NOVIT CURIA лат. (юра новіт куріа) – суд сам знає закони.

JURARE IN VERBA MAGISTRI лат. (юраре ін верба магістрі) – повторювати слова вчителя; не мати власної думки, некритично ставитися до засвоєного. Горацій.

JUS EST ARS BONI ET AEQUI лат. (юс ест арc боні ет екві) – право є мистецтво добра й справедливості.

JUS GENTIUM лат. (юс генціум) – міжнародне право.

JUS PRIMI POSSIDENTIS лат. (юс прімі поссідентіс) – право першого власника, тобто першого, хто заволодів чимсь.

JUS PRIMO GENITURAE лат. (юс прімо генітуре) – право старшинства.

JUS PRIVATUM лат. (юс пріватум) – приватне право.

JUS PUBLICUM лат. (юс публікум) – публічне право.

JUSTA CAUSA лат. (юста кауза) – законна причина, справедливий привід.

JUS TALIONIS лат. (юс таліоніс) – право на рівну помсту; око за око.

JUSTE MILIEU франц. (жюст мільйо) – золота (букв. – справжня) середина; спосіб дій, якому чужі крайнощі. Б. Паскаль.

JUSTO TITULO лат. (юсто тітульо) – на законній підставі, справедливо.

LABOR OMNIA VICIT IMPROBUS лат. (лябор омніа віціт імпробус) – наполеглива праця перемагає все. Вергілій.

LAISSER FAIRE, LAISSER PASSER франц. (лесе фер, лесе пасе) – букв. «дозволяти робити, дозволяти проходити»; не перешкоджати природному ходу подій. LAMENTABILE італ. (ляментабіле) – муз. жалібно.

L’APPÉTIT VIENT EM MANGEANT франц. (ляпеті вієн-т-ан манжан) – апетит приходить під час їди.

LA PROPRIÉTE C’EST LE VOL франц. (ля пропріете се ле воль) – власність – злодійство. Прудон.

LAPSUS CALAMI лат. (ляпсус калямі) – описка, помилка в написанні.

LAPSUS LINGUAE лат. (ляпсус лінгве) – помилка в мові, на слові.

LAPSUS MEMORIAE лат. (ляпсус меморіе) – помилка пам’яті, забуття.

LARGA MANU лат. (лярга ману) – щедрою рукою, щедро.

LASCIATE OGNI SPERANZA, VOI CH’ENTRATE італ. (ляш’яте оні сперанца, вой к’ентрате) – букв. «облиште всяку надію ті, хто входить сюди»; означає безнадію, безвихідність, відчай. Данте.

LAST, NOT LEAST англ. (ляст, нот ліст) – останній щодо черговості, але не менш важливий.

LEGE ARTIS лат. (леге артіс) – за всіма правилами мистецтва.

LEGEM BREVEM ESSE OPORTET лат. (легем бревем ессе опортет) – закон повинен бути коротким. Сенека Молодший.

LE MORT SAISIT LE VIF франц. (ле мор сезі ле віф) – букв. «мертвий хапає живого»; минуле тяжіє й сьогодні.

LENE італ. (лене) – муз. м’яко, тихо, ніжно.

LENTANDO італ. (лентандо) – муз. уповільнюючи.

LES ABSENTS ONT TOUJOURS TORT франц. (ле-з-абсан-з-он тужур тор) – відсутні ніколи не мають рації, завжди винні.

LES AMIS DE NOS AMIS SONT NOS AMIS франц. (ле-з-амі де но-з-амі сон но-з-амі) – друзі наших друзів – наші друзі.

LES BEAUX ESPRITS SE RENCONTRENT франц. (ле бо-з-еспрі се ранконтр) – букв. «розумні знаходять спільну стежку»; розумні люди знайдуть спільну мову.

LES EXTREMES SE TOUCHENT франц. (ле-з-екстрем се туш) – полярності збігаються.

LESTO італ. (лесто) – муз. швидко.

LE STYLE C’EST L’HOMME франц. (ле стіль се льом) – стиль – це людина. Бюффон.

LE TON FAIT LA MUSIQUE франц. (ле тон фе ля мюзік) – тон створює музику; значення (зміст) слів залежить від тону.

LE VIN EST TIRÉ, IL FAUT LE BOIRE франц. (ле вен е тіре, іль фо ле буар) – вино розкупорено, треба його пити; справу почато, слід її завершити.

LEX лат. (лекс) – закон.

LEX NON SCRIPTA лат. (лекс нон скріпта) – неписаний закон.

LIBER CITATUS, скор. L. C. лат. (лібер цітатус) – цитована книга. (Вживається в бібліографічних довідках).

LIBERTÉ, ÉGALITÉ, FRATERNITÉ франц. (ліберте, егаліте, фратерніте) – свобода, рівність, братерство. (Лозунг Французької буржуазної революції кінця 18 ст.).

LICENTIA POETICA лат. (ліценціа поетіка) – поетична вільність. Сенека.

LICET лат. (ліцет) – дозволяється.

LITTERAE NON ERUBESCUNT лат. (літтере нон ерубескунт) – папір усе стерпить.

LOCO CITATO, скор. L. C. або l. с. лат. (льоко цітато) – у згадуваному місці (книги або документа). (Вживається в бібліотечних посиланнях).

LOCUS MINORIS RESISTENTIAE лат. (льокус міноріс резістенціе) – місце найменшого опору.

LOCUS REGIT ACTUM лат. (льокус регіт актум) – місце керує дією; злочинна дія розглядається за законами місця її вчинення.

L’UNION FAIT LA FORCE франц. (л’юніон фе ля форс) – єднання породжує силу; в єднанні – сила.

LUPUS IN FABULA лат. (люпус ін фабуля) – букв. «вовк у байці»; про вовка помовка, а вовк тут. Теренцій.

LUX IN TENEBRIS лат. (люкс ін тенебріс) – світло в темряві. Я.-А.Каменський.

MA CHÉRE! франц. (ма шер) – моя мила! (Формула звертання).

MÄDCHEN FÜR ALLES нім. (медхен фюр аллес) – прислуга для всіх випадків.

MAGISTER DIXIT лат. (магістер діксіт) – так сказав учитель. (Посилання схоластів на Арістотеля як на незаперечний авторитет).

MAGNI NOMINIS UMBRA лат. (магні номініс умбра) – тінь великого імені; тінь давньої величі.

MAGNUM IN PARVO лат. (магнум ін парво) – багато в малому; великий зміст у короткому вислові, в малому творі.

MAL A PROPOS франц. (маль а пропо) – не до речі, невчасно.

MALENTENDU франц. (малянтандю) – непорозуміння.

MANIFESTUM NON EGET PROBATIONE лат. (маніфестум нон егет пробаціоне) – очевидне не потребує доказів.

MANO DESTRA італ. (мано дестра) – муз. права рука.

MANO SINISTRA італ. (мано сіністра) – муз. ліва рука.

MANU MILITARI лат. (ману мілітарі) – військовою силою; з застосуванням примусу.

MANUS MANUM LAVAT лат. (манус манум ляват) – рука руку миє.

MANU PROPRIA лат. (ману пропріа) – власноручно.

MARCATO італ. (маркато) – муз. чітко.

MARIAGE DE RAISON франц. (мар’яж де резон) – шлюб заради вигоди, вигідний шлюб.

MASCULINUM лат. (маскулінум) – чоловічий рід (у граматиці).

MAS VALE MORIR DE PIE QUE VIVIR DE RODILLAS ісп. (мас вале морір де п’є ке бівір де родилляс) – краще вмерти стоячи, аніж жити на колінах. Долорес Ібаррурі.

MAUVAIS GENRE франц. (мове жанр) – поганий смак, погані манери.

MEDICUS CURAT, NATURA SANAT лат. (медікус курат, натура санат) – лікар лікує, природа оздоровлює.

MEMENTO MORI! лат. (мементо морі) – пам’ятай про смерть!

MENS SANA IN CORPORE SANO лат. (менс сана ін корпоре сано) – здоровий дух у здоровому тілі. Ювенал.

MERCI! франц. (мерсі) – дякую! спасибі!

MESTO італ. (место) – муз. скорботно, сумно.

METTERE LA CODA DOVE NOM VA IL CAPO італ. (меттере ля кода дове нон ва іль капо) – просунути хвоста там, де голова не лізе.

MIRABILE DICTU лат. (мірабіле дікту) – дивно сказати; дивно.

MISCE! лат. (місце) – змішай! (На рецептах).

MISCELLANEA лат. (місцеллянеа) – букв. «суміш»; збірник різних статей, нарисів та ін.

MISERICORDIA лат. (мізерікордіа) – жалість, милосердя.

MODUS IN REBUS лат. (модус ін ребус) – є міра в речах; не слід нічим зловживати.

MODUS VIVENDI лат. (модус вівенді) – букв. «спосіб життя»; угода про умови мирного співіснування; сукупність умов, що визначають тимчасові стосунки обох сторін.

MOLTO ALLEGRO італ. (мольто аллегро) – муз. дуже швидко.

MON CHER! франц. (мон шер) – мій милий! (Формула звертання).

MORE ANTIQUO лат. (море антікво) – за давньою звичкою.

MORE MAJORUM лат. (море майорум) – за звичаєм предків.

MOSSO італ. (моссо) – муз. жваво.

MOTU PROPRIO лат. (моту пропріо) – за власним бажанням, самохіть.

MUCH ADO ABOUT NOTHING англ. (мач еду ебаут насінг) – багато галасу даремно.

MULTA NON MULTUM лат. (мульта нон мультум) – багато, а втім і мало. (Про велике за обсягом, але малозмістовне).

MULTA PAUCIS лат. (мульта пауціс) – слів мало, а сказано багато.

MULTUM IN PARVO лат (мультум ін парво) – велике в малому.

MUTATIS MUTANDIS лат. (мутатіс мутандіс) – змінивши те, що можна змінити.

MUTATO NOMINE лат. (мутато номіне) – змінивши назву, змінивши ім’я.

MY HOUSE IS MY CASTLE апгл. (май хауз із май касл) – мій дім – моя фортеця.

MATURA ABHORRET VACUUM лат. (натура абгоррет вакуум) – природа не терпить порожнечі.

NEC PLUS ULTRA лат. (нек плюс ультра) – 1) до крайніх меж, до знемоги; 2) найкращий, неперевершений.

NEL TEMPO італ. (нель темпо) – муз. в такт.

NEMO лат. (немо) – ніхто.

NEMO JUDEX IN CAUSA SUA лат. (немо юдекс ін кауза суа) – ніхто не суддя у власній справі.

NE QUID NIMIS лат. (не квід німіс) – нічого зайвого.

NEUTRUM лат. (неутрум) – середній рід (у граматиці).

NE VARIETUR лат. (не варіетур) – не підлягає зміні.

NI FOI, NI LOI франц. (ні фуа, ні люа) – букв. «ні віри, ні закону»; ні честі, ні совісті.

NIHIL лат. (нігіль) – ніщо.

NIHIL EST AB OMNI PARTE BEATUM лат. (нігіль ест аб омні парте беатум) – немає повного щастя.

NIL ADMIRARI лат. (ніль адмірарі) – нічому не слід дивуватись.

NIL DESPERANDUM лат. (ніль десперандум) – не впадай у розпач, не треба втрачати надії.

NIL MEDIUM EST лат. (ніль медіум ест) – середини немає.

NIL NISI BENE лат. (ніль нізі бене) – (говори) не інакше як добре.

NI PLUS, NI MOINS франц. (ні плю, ні муен) – не більш і не менш.

NOLENS VOLENS лат. (ноленс-воленс) – хоч-не-хоч; мимоволі.

NOMEN NESCIO лат. (номен несціо) – букв. «імені не знаю»; невідома особа.

NOMINA SUNT ODIOSA лат. (номіна сунт одіоза) – букв. «імена ненависні»; не будемо називати імен. Овідій.

NOMINIBUS MOLLIRE LICET MALA лат. (номінібус молліре ліцет маля) – зло личить прикрашати словами. Овідій.

NON BIS IN IDEM лат. (нон біс ін iдем) – букв. «не двічі за те саме»; не можна стягувати двічі за те саме.

NON COMPOS MENTIS лат. (нон компос ментіс) – божевільний.

NON LICET лат. (нон ліцет) – не можна, не слід.

NON LIQUET лат. (нон ліквет) – не ясно.

NON MULTA, SED MULTUM лат. (нон мульта, сед мультум) – букв. «небагато, але багато»; коротко, але змістовно сказано. Пліній Молодший.

NON OMNIS MORIAR лат. (нон омніс моріар) – ні, весь я не помру; я житиму тоді, коли мене не стане. Горацій.

NON PLUS ULTRA лат. (нон плюс ультра) – до вищого ступеня, далі йти нікуди.

NON SCHOLAE, SED VITAE DISCIMUS лат. (нон схоле, сед віте дісцімус) – вчимося не заради школи, а для життя. Сенека.

NOSCE TE IPSUM лат. (носце те іпсум) – пізнай самого себе.

NOTA BENE, скор. N. B. лат. (нота бене) – букв. «познач добре»; зверни увагу (на якусь частину тексту).

NUDA VERITAS лат. (нуда верітас) – букв. «гола істина»; незаперечна правда. Горацій.

NULLA DIES SINE LINEA лат. (нулля діес сіне лінеа) – букв. «жодного дня без рисочки»; жодного дня без праці. Пліній Старший.

NULLA REGULA SINE EXCEPTIONE лат. (нулля регуля сіне ексцепціоне) – немає правила без винятку. Сенека.

OBITER DICTUM лат. (обітер діктум) – сказане мимохідь, сказане між іншим.

OMNE IGNOTUM PRO MAGNIFICIO лат. (омне ігнотум про магніфіціо) – все, що незвичне, здається надзвичайним, величним. Таціт.

OMNE INITUM DIFFICILE EST (омне ініціум діффіціле ест) – спочатку все важко.

OMNE NIMIUM NOCET лат. (омне німіум ноцет) – кожна зайвина шкодить.

OMNE SIMILE CLAUDET лат. (омне сіміле кляудет) – кожне уподібнення шкутильгає.

OMNE TULIT PUNCTUM, QUI MISCUIT UTILE DULCI лат. (омне туліт пунктум, кві міскуіт утіле дульці) – заслуговує на всіляке схвалення той, хто поєднав приємне з корисним. Горацій.

OMNE VIVUM EX OVO лат. (омне вівум екс ово) – все живе – з яйця. У. Гарвей.

OMNIA MEA MECUM PORTO лат. (омніа меа мекум порто) – все своє ношу з собою; справжнє багатство людини – її інтелект.

OMNIUM CONCENSU лат. (омніум конценсу) – за спільною згодою.

OPERA ET STUDIO лат. (опера ет студіо) – працею й старанням.

ORATORES FIUNT, POETAE NASCUNTUR лат. (ораторес фіунт, поете наскунтур) – промовцями стають, поетами народжуються. Ціцерон.

ORBIS TERRARUM лат. (орбіс террарум) – букв. «круг земний»; земна куля.

ORDRE DE BATAILLE франц. (ордр де батай) – бойовий порядок.

ORDRE DU JOUR франц. (ордр дю жур) – порядок дня.

O TEMPORA, O MORES! лат. (о темпора, о морес) – о часи, о звичаї! Ціцерон.

OTIA DANT VITIA лат. (оціа дант віціа) – неробство – велике зло.

OTIUM POST NEGOTIUM лат. (оціум пост негоціум) – відпочинок після роботи.

OVEM LUPO COMMITTERE лат. (овем люпо комміттере) – довірити вівцю вовкові.

PACATAMENTE італ. (пакатаменте) – муз. тихо, коротко.

PANEM ET CIRCENSES! лат. (панем ет цірцензес) – хліба й видовищ!

PAR ACCLAMATION франц. (пар аклямасьйон) – проголошення без голосування.

PARDON! франц. (пардон) – пробачте!

PAR EXCELLENCE франц. (пар екселянс) – переважно, особливо.

PAR EXEMPLE франц. (пар екзампль) – наприклад.

PAR HASARD франц. (пар азар) – випадком.

PARLANDO італ. (парляндо) – муз. речитативом.

PAR MÉGARDE франц. (пар мегард) – через неуважність.

PAR OCCASION франц. (пар оказьйон) – з нагоди, випадково.

PAROLE D’HONNEUR франц. (пароль д’онер) – чесне слово.слово честі.

PAR PARI REFERTUR лат. (пар парі рефертур) – око за око, зуб за зуб.

PARS PRO TOTO лат. (парс про тото) – частина замість цілого.

PARTIE DE PLAISIR франц. (парті де плезір) – прогулянка для розваги.

PARTITIM лат. (партітім) – частково.

PATET OMNIBUS VERITAS лат. (патет омнібус верітас) – правда для всіх відкрита.

PATETICO італ. (патетіко) – муз. з почуттям, схвильовано.

PATIENTIA VINCIT OMNIA лат. (паціенціа вінціт омніа) – терпіння все перемагає.

PAUCA, SED BONA лат. (паука, сед бона) – мало, зате добре.

PAX OPTIMA RERUM лат. (пакс оптіма рерум) – мир – то найкраща річ.

PAX QUAERENDA EST лат. (пакс кверенда ест) – миру треба прагнути.

PECUNIA EST NERVUS BELLI лат. (пекуніа ест нервус беллі) – гроші є нерв війни.

PENDANT франц. (пандан) – те, що відповідає, личить, пасує; рівне чому-небудь.

PER ASPERA AD ASTRA лат. (пер аспера ад астра) – тернистим шляхом до зірок; по колючках до слави.

PEREAT MUNDUS, FIAT JUSTITIA лат. (переат мундус, фіат юстіціа) – правосуддя має відбутися, хоч би загинув світ; правосуддя над усе.

PER FAS ET NEFAS лат. (пер фас ет нефас) – правдами й неправдами.

PERICULUM IN MORA лат. (перікулюм ін мора) – небезпека в прогаянні. Тіт Лівій.

PER LITTERAS лат. (пер літтерас) – на письмі, письмово.

PER LONGUM ET LATUM лат. (пер льонгум ет лятум) – і вздовж, і впоперек.

PER PEDES APOSTOLORUM лат. (пер педес апостольорум) – букв. «кроками апостольськими»; пішки.

PER PROCURA лaт. (пер прокура) – за дорученням, за уповноваженням.

PER SE лат. (пер се) – само по собі.

PETITIO PRINCIPII лат. (петіціо прінціпіі) – аргумент, що грунтується на висновку з положення, яке само ще потребує доказу.

PEU A PEU франц. (пе а пе) – поволі, помалу.

PIA DESIDERIA лат. (піа дезідеріа) – добрі побажання.

PIED-A-TERRE франц. (п’єд-а-тер) – букв. «нога на землі»; житло, притулок, що носить тимчасовий, випадковий характер.

PINXIT лат. (пінксіт) – малював. (Напис на старовинних картинах після прізвища художника).

PISCEM NATARE DOCES лат. (пісцем натаре доцес) – учиш рибу плавати.

PLAUDITE, CIVES! лат. (пляудіте, цівес) – аплодуйте, громадяни!

PLENUS VENTER NON STUDET LIBENTER лат. (пленус вентер нон студет лібентер) – ситому череву до вчення байдуже.

PLUS DAT, QUI IT TEMPORE DAT лат. (плюс дат, кві ін темпоре дат) – двічі дає той, хто вчасно дає.

POETA NASCITUR, NON FIT лат. (поета насцітур, нон фіт) – поетом народжуються, а не стають.

POINT D’HONNEUR франц. (пуен д’онер) – питання честі.

POLLICE VERSO лат. (полліце версо) – букв. «опустивши вниз (долу) великий палець». (Знак, який подавали глядачі в римському цирку, вимагаючи, щоб переможений гладіатор був добитий).

POMPOSO італ. (помпозо) – муз. урочисто.

POSTE RESTANTE франц. (пост рестант) – пошта, що залишається до запитання.

POST HOMINUM MEMORIAM лат. (пост гомінум меморіам) – з давніх-давен; відколи світ сонця.

POST NUMERANDO лат. (пост нумерандо) – плата по роботі.

POST POSITIS POSTPONENDIS лат. (пост позітіс постпонендіс) – додавши те, що треба додати.

POST URBEM CONDITAM лат. (пост урбем кондітам) – після заснування міста (Рима); римське літочислення.

POUR COMPTANT франц. (пур контан) – за готівку.

POUR LES BEAUX YEUX франц. (пур ле бо-зь-є) – букв. «заради чудових очей»; цілком безкорисливо (ірон.). Мольєр.

PRAESTAT OTIOSUM ESSE QUAM MALE AGERE лат. (престат оціозум ессе квам мале агере) – краще не робити, ніж робити погано.

PRECIPITANDO італ. (пречіпітандо) – муз. поквапливе виконання.

PRECISO італ. (пречізо) – муз. точно, певно, ясно.

PRESSION DE COMMERCE франц. (пресьйон де комерс) – заборона вільної торгівлі.

PRESTAMENTE італ. (престаменте) – муз. живо, жваво.

PRIMA FACIE лат. (пріма фаціе) – з першого погляду, на перший погляд.

PRIMA VOLTA італ. (пріма вольта) – муз. перший раз, уперше.

PRIX FIXE франц. (прі фікс) – тверда, усталена ціна.

PROBATUM EST лат. (пробатум ест) – схвалено.

PRO BONO PUBLICO лат. (про боно публіко) – для загального добра.

PRO DOMO SUA лат. (про домо суа) – букв. «для власного дому»; на захист себе; про себе. Ціцерон.

PRO ET CONTRA лат. (про ет контра) – за і проти.

PROFESSION DE FOI франц. (професьйон де фуа) – сповідання віри, символ віри; виклад своїх поглядів і переконань.

PRO FUTURUM лат. (про футурум) – на майбутнє, в майбутньому.

PRO HONORE DOMUS лат. (про гоноре домус) – для пошани дому.

PROH, PUDOR! лат. (про, пудор) – яка ганьба! який сором!

PRO INFORMATIONE лат. (про інформаціоне) – для відома, до відома.

PRO MEMORIA лат. (про меморіа) – для пам’яті, на згадку.

PROMISSA CADUNT IN DEBITUM лат. (промісса кадунт ін дебітум) – сказав – зроби.

PRONTO італ. (пронто) – муз. швидко, стрімко.

PRO PATRIA лат. (про патріа) – за вітчизну.

PROPRIA LAUS SORDET лат. (пропріа ляус сордет) – самовихваляння не викликає поваги; хвалько ганьбить себе.

PROPRIA MANU лат. (пропріа ману) – власноручно.

PRO RATA лат. (про рата) – пропорційно, рівномірно.

PROTEMPORE лат. (про темпоре) – вчасно.

PUNCTUM SALIENS лат. (пунктум саліенс) – букв. «визначна точка»; важливий пункт, важлива обставина.

PURA VERITAS лат. (пура верітас) – чиста правда.

QUAND MÉME франц. (кан мем) – все-таки, незважаючи ні на що.

QUANTUM LIBET лат. (квантум лібет) – скільки завгодно, досхочу.

QUANTUM SATIS лат. (квантум сатіс) – вдосталь, скільки треба. (Аптекарський термін, жартівливий вираз).

QUE SERA, SERA франц. (ке сера, сера) – що буде, те й буде; будь-що-будь.

QUIDQUID ID EST, TIMEO DANAOS ET DONA FERENTES! лат. (квідквід ід ест, тімео данаос ет дона ферентес) – що б там не було, мені страшні данайці, навіть зі своїми дарами! Вергілій.

QUIDQUID PRAECIPIES, ESTO BREVIS лат. (квідквід преціпіес, есто бревіс) – чого б не навчав, будь стислим (небагатослівним). Горацій.

QUI PRO QUO лат. (кві про кво) – один замість одного; плутанина, непорозуміння.

QUI PROUVE TROP, NE PROUVE RIEN франц. (кі прув тро, не прув р’єн) – хто надто багато доводить, той нічого не доводить.

QUI SCRIBIT, BIS LEGIT лат. (кві скрібіт, біс легіт) – хто записує, той читає двічі (тобто краще запам’ятовує прочитане).

QUI TACET, CONSENTIRE VIDETUR лат. (кві тацет, консентіре відетур) – хто мовчить, здається, той дає згоду; мовчання – ознака згоди.

QUI VIVRA VERRA франц. (кі вівра вера) – букв. «хто поживе, той побачить»; поживемо – побачимо; майбутнє покаже.

QUOD ERAT DEMONSTRANDUM лат. (квод ерат демонстрандум) – що і треба було довести. Евклід.

QUOD ERAT FACIENDUM лат. (квод ерат фаціендум) – що й належало зробити.

QUOD LICET JOVI, NON LICET BOVI лат. (квод ліцет йові, нон ліцет бові) – що дозволено Юпітерові, те не дозволено бикові.

QUOS DEUS PERDERE VULT, DEMENTAT PRIUS лат. (квос деус пердере вульт, дементат пріус) – кого бог хоче покарати, того позбавляє розуму. Софокл.

QUOT HOMINES, TOT SENTENTIAE лат. (квот гомінес, тот сентенціе) – скільки людей, стільки й думок. Теренцій.

QUO VADIS? лат. (кво вадіс) – куди йдеш?

RABBIOSO італ. (раббіозо) – муз. шалено, завзято.

RAISON D’ETRE франц. (резон д’етр) – підстава.

REDUCTIO AD ABSURDUM лат. (редукціо ад абсурдум) – доведення до абсурду.

REPETATUR лат. (репетатур) – слід повторити.

REPETITIO EST MATER STUDIORUM лат. (репетіціо ест матер студіорум) – повторення – мати навчання.

RES IPSA LOQUITUR лат. (рес іпса льоквітур) – справа красномовніша слів.

RES JUDICATA лат. (рес юдіката) – вирішена справа.

RES NULLIUS лат. (рес нулліус) – безгосподарна річ, річ, яка не мав господаря.

RIRA BIEN QUI RIRA LE DERNIER франц. (ріра б’єн кі ріра ле дерніє) – добре сміється той, хто сміється останній.

RISOLUTO італ. (різолюто) – муз. сміливо, рішуче.

SALUS POPULI SUPREMA LEX ESTO лат. (салюс популі супрема лекс есто) – благо народу – найвищий закон.

SALVE! лат. (сальве) – вітаю!

SANS DOUTE франц. (сан дут) –. без сумніву, безперечно.

SANS FAÇONS франц. (сан фасон) – без церемоній.

SANS GÊNE франц. (сан жен) – без сорому, не соромлячись.

SANS PHRASES франц. (сан фраз) – букв. «без фраз»; нічого зайвого, стисло.

SAUVER LES APPARENCES франц. (сове ле-з-апаранс) – зберегти гідність, добропорядність.

SAVOIR C’EST POUVOIR франц. (савуар се пувуар) – букв. «знати – значить уміти»; знання – сила.

SAVOIR VIVRE франц. (савуар вівр) – уміння жити, життєва мудрість.

SCRIPTA MANENT лат. (скріпта манент) – написане лишається.

SECUNDUM ARTEM лат. (секундум артем) – за всіма правилами мистецтва.

SELF MADE MAN англ. (селф мейд мен) – букв. «людина, що зробила саму себе»; людина, що проклала собі шлях у життя.

SEMPER IDEM лат. (семпер ідем) – завжди те саме.

SE NON Ê VERO, Ê BEN TROVATO італ. (се нон е веро е бен тровато) – якщо навіть це й неправда, але придумано добре. Дж. Бруно.

SENSUS лат. (сенсус) – відчуття, почуття.

SENSU STRICTO лат. (сенсу стрікто) – у вузькому розумінні.

SHOCKING англ. (шокінг) – непристойно, брутально.

SIC лат. (сік) – так. (Часто ставиться в дужках і означає, що так написано в наведеному місці оригіналу).

SIC TRANSIT GLORIA MUNDI лат. (сік транзіт гльоріа мунді) – так минає земна слава.

SIC VOLO, S!C JUBEO лат. (сік вольо, сік юбео) – букв. «так я хочу, так наказую»; нехай сповниться моя воля.

SI LICET PARVA COMPONERE MAGNIS лат. (сі ліцет парва компонере магніс) – якщо дозволено порівняти маленьке з великим.

S’IL VOUS PLAIT! франц. (сіль ву пле) – будь ласка!

SIMILIA SIMILIBUS CURANTUR лат. (сіміліа сімілібус курантур) – подібне виліковується подібним.

SINE ANNO, скор. S. A. лат. (сіне анно) – без зазначення року (видання книги і т. д.).

SINE IRA ET STUDIO лат. (сіне іра ет студіо) – букв. «без гніву й упередження»; цілком об’єктивно, неупереджено. Таціт.

SINE LOCO, скор. S. L. лат. (сіне льоко) – без зазначення місця (видання книги і т. п.).

SINE QUA NON лат. (сіне ква нон) – букв. «без чого немає»; неодмінна умова.

SISTE, VIATOR! лат. (сісте, віатор) – зупинись, мандрівнику!

SIT VENIA VERBO лат. (сіт веніа вербо) – з дозволу сказати.

SOLENNE італ. (соленне) – муз. урочисто, піднесено.

SONORO італ. (соноро) – муз. гучно, голосно.

SOTTO VOCE італ. (сотто воче) – муз. напівголосно, стримано.

SPERO MELIORA лат. (сперо меліора) – сподіваюсь на краще.

SPONTE SUA, SINE LEGE лат. (спонте суа, сіне леге) – добровільно, без примусу законів.

STARE DECISIS лат. (старе децізіс) – додержуватися того, що вирішено раніше.

STATIM лат. (статім) – одразу, негайно.

STATUS IN STATU лат. (статус ін стату) – держава в державі.

STRICTO JURE лат. (стрікто юре) – суворо за законом.

SUB CONDITIONE лат. (суб кондіціоне) – за умовою.

SUBITO італ. (субіто) – муз. раптово, відразу, без плавного переходу.

SUB SPECIE AETERNITATIS лат. (суб спеціе етернітатіс) – з точки зору вічності. Спіноза.

SUGGESTIO FALSI лат. (суггестіо фальсі) – пропонування чогось неправдивого, брехливого, фальшивого.

SUI GENERIS лат. (суі генеріс) – своєрідний, особливий.

SUMMA SUMMARUM лат. (сумма суммарум) – букв. «сума сум»; остаточний підсумок.

SUNT CERTI DENIQUE FINES лат. (сунт церті денікве фінес) – всьому є певні межі. Горацій.

SUPERFLUA NON NOCET лат. (суперфлюа нон ноцет) – краще передати, ніж недодати; маслом каші не споганиш.

SUUM CUIQUE лат. (суум куікве) – кожному своє. Ціцерон.

TABULA RASA лат. (табуля раза) – чиста дошка; чисте місце, де можна написати все, що хочеш.

TACITO CONSENSU (таціто консенсу) – за мовчазною згодою.

TANT MIEUX франц. (тан м’є) – тим краще.

TANT PIS франц. (тан пі) – тим гірше.

TARDE VENIENTIBUS OSSA лат. (тарде веніентібус осса) – хто запізнюється, одержує самі кістки.

TECTO NOMINE лат (текто номіне) – інкогніто, невпізнаний, невідомий.

TE HOMINEM ESSE MEMENTO лат. (те гомінем ессе мементо) – пам’ятай, що ти людина.

TEMPORA MUTANTUR, ET NOS MUTAMUR IN ILLIS лат. (темпора мутантур, ет нос мутамур ін ілліс) – часи змінюються, і ми міняємось з ними.

TEMPUS EDAX RERUM лат. (темпус едакс рерум) – час, що все поглинає. Овідій.

TERMINUS A QUO лат. (термінус а кво) – час, від якого лічать.

TERRA INCOGNITA лат. (терра інкогніта) – невідома земля; невідома галузь.

TERTIUM NON DATUR лат. (терціум нон датур) – третього не дано.

TERTIUS GAUDENS лат. (терціус гауденс) – букв. «третій радіючий»; третя особа, яка дістає користь від боротьби двох противників.

TESTIMONIUM PAUPERTATIS лат. (тестімоніум паупертатіс) – букв. «свідоцтво про бідність»; свідчення власної слабості.

TESTIS UNUS, TESTIS NULLUS лат. (тестіс унус, тестіс нуллюс) – один свідок – не свідок.

TOUR A TOUR франц. (тур а тур) – один за одним, по черзі.

TOUR DE FORCE франц. (тур де форс) – вчинок, що показує силу, спритність, відвагу.

TOUS LES GENRES SONT BONS, HORS LE GENRE ENNUYEUX франц. (ту ле жанр сон бон, ор ле жанр аннюйо) – всі види мистецтва гарні, крім нудного. Вольтер.

TOUT-A-FAIT франц. (ту-т-а-фе) – цілком, повністю.

TRADUTTORE – TRADITORE італ. (традутторе – традіторе) – букв. «перекладач – зрадник»; поганий перекладач спотворює зміст оригіналу.

TRANQUILLO італ. (транквілльо) – муз. спокійно.

TRES FACIUNT COLLEGIUM лат. (трес фаціунт коллегіум) – букв. «троє утворюють колегію»; думка трьох чоловік – авторитетна думка, на яку слід зважати.

TULIT ALTER HONORES лат. (туліт альтер гонорес) – інший за це одержав пошану. Вергілій.

TUNICA PALLIO PROPIOR EST лат. (туніка палліо пропіор ест) – сорочка ближча до тіла.

TU QUOQUE, BRUTE! лат. (ту квокве, Бруте) – «і ти, Бруте!» (Вживається як вираз докору однодумцеві, що зрадив). Шекспір.

TUTTA LA FORZA італ. (тутта ля форца) – муз. щосили.

TUTTE LE STRADE CONDUCONO A ROMA італ. (тутте ле страде кондуконо а рома) – всі шляхи ведуть до Риму.

TUTTI FRUTTI італ. (тутті фрутті) – букв. «всякі фрукти»; всіляке.

UBI CONCORDIA, IBI VICTORIA лат. (убі конкордіа, ібі вікторіа) – де згода, там перемога.

UBI JUS, IBI REMEDIUM лат. (убі юс, ібі ремедіум) – де є право, там є і захист.

ULTIMA RATIO лат. (ультіма раціо) – останній, вирішальний доказ.

ULTIMUM REFUGIUM лат. (ультімум рефугіум) – останній притулок.

ULTRA VIRES лат. (ультра вірес) – понад силу.

UNUM ET IDEM лат. (унум ет ідем) – одне і те ж.

URBI ET ORBI лат. (урбі ет орбі) – місту (Риму) і світу; всьому світу.

UTILE DULCI лат. (утіле дульці) – приємне з корисним.

UT SUPRA лат. (ут супра) – як раніше, як вище зазначалося.

VARIA лат. (варіа) – різне.

VENI, VIDI, VICI лат. (вені, віді, віці) – прийшов, побачив, переміг. (Вживається для характеристики швидкого, рішучого й успішного виконання будь-якої справи). Цезар.

VERBA MAGISTRI лат. (верба магістрі) – букв. «слова учителя»; слова поважної людини.

VERBA VOLANT, SCRIPTA MANENT лат. (верба волянт, скріпта манент) – слова улітають, написане лишається.

VICE VERSA лат. (віце верса) – букв. «протилежним способом»; навпаки, назад.

VIM VI REPELLERE LICET лат. (вім ві репеллере ліцет) – на силу відповідають силою.

VIRIBUS UNITIS лат. (вірібус унітіс) – об’єднаними (спільними) силами.

VIS MAJOR лат. (віс майор) – незборна сила, створена стихією чи обставинами.

VIVAT, CRESCAT, FLOREAT! лат. (віват, крескат, фльореат) – хай живе, хай росте, хай процвітає!

VIVA VOX DOCET лат. (віва вокс доцет) – живе (усне) слово вчить.

VIVERE MILITARE EST лат. (вівере мілітаре ест) – жити – значить боротися. Сенека.

VOILA TOUT франц. (вуаля ту) – от і все.

VOLENS-NOLENS лат. (воленс-ноленс) – хоч-не-хоч; мимоволі.